Традиції оживають.
Іноді у напівтемряві, що лише підкреслювала затишок, лунали розповіді про Святвечір, колядки, дідух і давні обряди, які з покоління в покоління зберігають пам’ять нашого народу. Старші діти з особливою турботою та відповідальністю ділилися знаннями з молодшими, ніби передаючи невидиму естафету традицій, що тримає нас єдиними навіть у найскладніші часи.
Народознавчий захід став не просто розповіддю про традиції — він був живим дотиком до духовної спадщини українського народу. У цій атмосфері кожен відчув: Святвечір — це про пам’ять, єдність і любов, які починаються тут, у серці, й продовжуються в родині.Зі щирою вдячністю нашим захисникам і захисницям, завдяки яким ми маємо змогу навчати дітей, берегти традиції та збиратися разом навіть у темряві. Саме їхня мужність дарує нам світло, яке не згасає.
https://www.facebook.com/share/p/1DNWs1R98n/
https://www.facebook.com/share/p/1FwDeTK3Tz/

