Дідух

Дідух, його ще називають дідо, дідочок, сніп-рай, коляда, колідник. Згідно із традиціями, дідух — це останній обжинковий сніп. Овес, жито, пшениця, льон - його основні складові. Солом'яний оберіг — це дух предків, дідів, збереження традицій і пам'яті родини. Це символ доброго врожаю, миру й злагоди в родині, достатку в домі. Традиція ставити в оселі на покуті дідуха походить ще з дуже давніх часів. У дохристиянських віруваннях він був утіленням бога Коляди, символом пам'яті про предків.

Святковий сніп перебував у хаті протягом тижня (подекуди навіть до Водохреща). Його присутність привносила в родину святковий настрій, затишок і святковість. У народі казали «Дідух до хати – біда із хати».

Учні 1-А класу завітали до бібліотеки на майстер-клас з виготовлення дідуха.

І у стінах нашої бібліотеки цього дня оселилося справжнє різдвяне диво. Маленькі першокласники, ще зовсім юні, але вже з великими серцями, стали учасниками теплого майстер-класу з виготовлення дідуха — давнього українського оберега родинного затишку, достатку й пам’яті роду.

Дитячі рученята обережно торкалися солом’яних колосків, вплітаючи у них щирість, старанність і світлу радість. У кожному вузлику, у кожній стрічці відчувалося хвилювання і гордість за власноруч створене диво. Для дітей це була не просто творча робота — це було перше усвідомлене доторкання до традицій, що передаються з покоління в покоління.

З особливою теплотою і вдячністю маленькі майстри подарували свій дідух бібліотеці. У цю мить він став не просто символом Різдва, а знаком довіри, щирості й дитячої любові. Тепер цей дідух прикрашає нашу книгозбірню, наповнюючи її духом свята, затишку та надії.

Нехай він оберігає бібліотеку, зігріває серця читачів і нагадує: українські традиції живуть доти, доки їх з любов’ю передають дітям. А в дитячих усмішках — майбутнє, яке починається з маленьких, але дуже важливих кроків.