Дідух

Дідух, його ще називають дідо, дідочок, сніп-рай, коляда, колідник. Згідно із традиціями, дідух — це останній обжинковий сніп. Овес, жито, пшениця, льон - його основні складові. Солом'яний оберіг — це дух предків, дідів, збереження традицій і пам'яті родини. Це символ доброго врожаю, миру й злагоди в родині, достатку в домі. Традиція ставити в оселі на покуті дідуха походить ще з дуже давніх часів. У дохристиянських віруваннях він був утіленням бога Коляди, символом пам'яті про предків.

Святковий сніп перебував у хаті протягом тижня (подекуди навіть до Водохреща). Його присутність привносила в родину святковий настрій, затишок і святковість. У народі казали «Дідух до хати – біда із хати».

Учні 1-А класу завітали до бібліотеки на майстер-клас з виготовлення дідуха.

І у стінах нашої бібліотеки цього дня оселилося справжнє різдвяне диво. Маленькі першокласники, ще зовсім юні, але вже з великими серцями, стали учасниками теплого майстер-класу з виготовлення дідуха — давнього українського оберега родинного затишку, достатку й пам’яті роду.

Дитячі рученята обережно торкалися солом’яних колосків, вплітаючи у них щирість, старанність і світлу радість. У кожному вузлику, у кожній стрічці відчувалося хвилювання і гордість за власноруч створене диво. Для дітей це була не просто творча робота — це було перше усвідомлене доторкання до традицій, що передаються з покоління в покоління.

З особливою теплотою і вдячністю маленькі майстри подарували свій дідух бібліотеці. У цю мить він став не просто символом Різдва, а знаком довіри, щирості й дитячої любові. Тепер цей дідух прикрашає нашу книгозбірню, наповнюючи її духом свята, затишку та надії.

Нехай він оберігає бібліотеку, зігріває серця читачів і нагадує: українські традиції живуть доти, доки їх з любов’ю передають дітям. А в дитячих усмішках — майбутнє, яке починається з маленьких, але дуже важливих кроків.

 

 Національний тиждень читання для дітей 2025 

«Тепло книжкової родини»

          

З 4 по 14 грудня проходив Національний тиждень читання літератури для дітей. Наші маленькі читайлики активно долучилися до Тижня. У затишній залі нашої бібліотеки щодня панувала особлива атмосфера — м’якша за плед у зимовий вечір, тепліша за родинний чай.

Найбільш магічним день читання став у День Святого Миколая — свято, коли маленькі дива трапляються непомітно, через дотик, погляд, сказане пошепки «почитаймо разом».

Наші найменші читачі з 1-А класу зібралися у читальній залі, біля каміна. Його тепле світло лягало на відкриті книжки, на щирі посмішки, на очі, що світилися очікуванням дива.

Ще зовсім недавно наші першокласники не знали одне одного. А сьогодні вони вже не просто однокласники. Вони — спільнота, яку згуртувала любов до книжки. Бібліотека стала для них тихим островом відкриттів, місцем, де незнайомці перетворюються на друзів, а друзі — на єдину читаючу команду.

І нехай це буде лише початком їхньої великої книжкової подорожі, в яку їх вміло веде їх перша вчителька Сисуненко В.О.

Діти і дорослі читали вголос, наче дарували тепло своїх голосів усім, хто поруч.

І в цю мить кожен відчував: читання поруч із іншими — це не просто слова на сторінках, це обійми без рук, це близькість без зайвих пояснень.

Дехто з дітей переніс теплу атмосферу додому, де читання продовжилися в родинному колі (не зважаючи на відсутність світла)

Тиждень читання у 1-А класі

Тиждень читання у 1-А класі

В рамках Національного тижня читання літератури для дітей "Тепло книжкової родини" завітали до бібліотеки і наші читачі з 2-В класу з класним керівником Федоренко І.В. , щоб поділитися своїми враженнями про прочитані книги зі своїми однокласниками. Діти з ентузіазмом розповідали про своїх улюблених героїв, про цікаві сюжети, що їх захопили, та роздуми, які подарувала книга.

Тиждень читання у 2-В класі

Тиждень читання в родині учениці 2-В класу Панченко Злати

Тиждень читання у родині учня 2 -В класу Мовчана Саші

Долучилися до Тижня читання і наші активні, креативні читачі з 4-Б класу

Читацький клуб 4-Б класу

Тиждень читання завершився, але його атмосфера ще довго грітиме нас. Ми побачили, як проста книга може створити простір, де звучить сміх, де народжуються нові сімейні традиції, де кожен почувається важливим і почутим.

https://www.facebook.com/share/p/1Brytp911Q/

https://www.facebook.com/share/p/1G7i8qDUxo/

Нехай у кожній домівці буде свій маленький куточок книжкового тепла.

І нехай ніякі відключення світла не завадять.
Бо там, де читають разом — там завжди живе любов.

Нехай це тепло супроводжує кожну родину й надалі.

Адже там, де звучить дитячий голос над книжкою, — там завжди живе добро.

Сімейні читання продовжуються. Бо книжки - це мова серця. Бо читання нас зближує і зігріває. Дякуємо всім родинам за участь!

Дякуємо нашим захисникам за можливість навчатися, працювати, радіти кожному дню!

 Міжнародний день прав людини

До Міжнародного дня прав людини у шкільній бібліотеці за участі педагога-організатора та бібліотекаря Поліщук Г.М. для учнів 6-Б класу було проведено цікаву та пізнавальну бесіду. Діти уважно слухали, активно долучалися до розмови, відповідали на запитання та висловлювали власні думки. Також учні переглянули тематичний відеоролик, який допоміг краще зрозуміти обговорювану тему.

 Бібліотечний урок "Екскурсія до шкільної бібліотеки"

В рамках вивчення предмету ЯДС до бібліотеки завітали учні 1-А та 1-Б класів на урок за темою "Екскурсія до шкільної бібліотеки". Діти дізналися, що абонемент- це відділ бібліотеки, де книжки можна взяти додому, а в читальній залі діти читають книги й журнали, але додому їх не беруть. Читачам розповіли, як бережливо користуватись бібліотечними книжками, коли вчасно повертати книги в бібліотеку, як правильно вибирати книгу на стелажі, щоб не порушувати порядку розміщення книг.

Діти вчилися орієнтуватися серед книжок, бережливо ставитися до них, відкривали для себе нові історії та розвивали допитливість і культуру поведінки в бібліотечному просторі.

Навіть без світла екскурсія відбулася успішно — з інтересом та чудовим настроєм.

Маленькі читачі повернулися натхненними та з бажанням завітати сюди знову!

Гадаємо, що тепер для дітей головною розвагою стане читання книг.

Екскурсія до бібліотеки, 1-А клас

Екскурсія до бібліотеки 1-Б клас

 Всесвітній день української хустки

7 грудня відзначають Всесвітній день української хустки - потужного оберега в усі часи та всіх поколінь. Свято з'явилося зовсім недавно, але вже стало дуже популярним.

День української хустки почали відзначати з ініціативи групи громадських діячів, акторок та успішних жінок України.

7 грудня 2019 року вінницькі активістки розпочали святкування дня, присвяченого українській хустці. Започаткували свято, щоб об'єднати жінок різних професій, віку та національності задля збереження українських традицій. Адже здавна в українських родинах оберегом, символом любові та злагоди слугувала саме хустка, хустка.

За старих часів дівчата і жінки носили хустку протягом усього року. При цьому вона була обов'язковим головним убором заміжньої жінки. Хустка була ознакою соціального стану жінки: молоді жінки носили білі або яскраві хустки, старші жінки - темні, вдови - чорні. Хустка також говорила про рівень достатку сім'ї: заможні жінки вкривали голову хустками з дорогих тканин, бідні - з дешевших.

Хоча це свято досить молоде, але вже обросло традиціями. Наприклад, став дуже популярним у День української хустки флешмоб - "Зроби фото з хусткою". Суть його полягає в тому, щоб вдягнути хустку, сфотографуватися в ній, після чого викласти світлину в соціальних мережах із тематичними хештегами.

День української хустки в нашій бібліотеці – це не тільки фотозона для ефектних фото. Це, перш за все, частина національно-патріотичного виховання. Адже хустка- це один із духовних символів України, оберіг і національна традиція.

У переддень свята в нашій бібліотеці панувала особлива атмосфера — світла, щира, наповнена любов’ю до рідної культури. Ми відзначали День української хустки, символ жіночності, захисту й родинної пам’яті, що живе в серці кожного українця з покоління в покоління.

З розповідей бібліотекаря діти дізналися про давні традиції, пов’язані з хусткою: як її дарували на щастя, як зберігали як найдорожчу реліквію, як передавали з покоління до покоління разом з молитвою та любов’ю; що хустка — це не просто тканина, це оберіг, що захищав у дорозі, зігрівав у холод, нагадував про дім і рідну землю. Це — символ стійкості, вірності й української душі.

Особливою частиною свята став майстер-клас із зав’язування хустки.

Діти дізналися, скільки існує способів носіння:

• на голову — як оберіг від негоди та зла;

• на шию — як модний та водночас символічний аксесуар;

• на зап’ястя — як знак приналежності до українських традицій.

Діти з захопленням приміряли хустки, позували, ділилися усмішками, робили фото.

А ще ми зруйнували стереотипи та показали, що хустка — це не лише жіночий атрибут.

Хлопчики радо долучилися до творчості:

зав’язували хустку як пов’язку на голову;

використовували її як декоративний елемент костюма;

пробували носити як символічний шарф чи пов’язку-оберіг.

https://www.facebook.com/share/p/1DaNBex2TE/

Так вони пізнали, що українська культура — це простір, де кожен може знайти щось своє.

Кожна фотографія — наче маленький кадр з української історії, де сучасність зустрічається з традицією.

Нехай хустка й надалі залишається символом тепла, сили й любові — у кожній родині, у кожному серці.

https://www.facebook.com/share/p/1GrdUqtbe8/

https://www.facebook.com/share/p/1HPZ71V5sS/

Вшанували хустку у 1-Б класі