День Державного герба України

19 лютого-День Державного Герба України. Наш гордий і незламний Державний Герб України — це не просто знак. Це історія, сила, пам’ять і віра цілого народу.

Учні 1-А, 1-Б та 2- В класів завітали до бібліотеки, щоб дізнатися більше про походження Герба, слухали легенду про тризуб, відкривали для себе цікаві історичні факти, відповідали на запитання вікторини, зосереджено малювали свій тризуб, створювали символічні долоньки єдності та з натхненням співали українських пісень. Не обійшлося і без веселої руханки.

Нехай цей символ нашої державності завжди об’єднує нас, надихає та нагадує: ми — українці, ми — сильні, і наша історія продовжується в серцях дітей.

 Збережімо українські звичаї — передаймо дітям серце України.

Українські звичаї і традиції — це не просто сторінки з минулого. Це жива пам’ять нашого народу, його душа, його серце. У кожній пісні, кожному вишитому рушнику, у кожній колядці чи веснянці — мудрість поколінь, тепло родинного вогнища, сила любові до своєї землі.

Виховуючи у дітей інтерес до народних традицій, ми допомагаємо їм пізнати власне коріння, відчути гордість і радість від приналежності до великої української родини. Адже той, хто знає і шанує історію свого народу, — ніколи не загубиться у світі.

Бібліотека — це місце, де оживає народна спадщина. Тут діти можуть доторкнутися до народних легенд, приказок, пісень, обрядів, які передають не лише знання, а й духовну силу. Кожна книга про українські традиції — це місток між минулим і майбутнім, між серцем дитини та безсмертною душею України.

Сьогодні до нашої бібліотеки завтала Масляна— разом із ароматом рум’яних млинців, щирим сміхом і теплом дружнього кола.

Разом з класним керівником Литовченко М.В. для учнів 7-Г класу ми влаштували справжнє свято: з веселими конкурсами, жвавими іграми та смачними частуваннями. Діти змагалися, жартували, підтримували одне одного й дарували усмішки — і саме в цих митях народжувалося відчуття єдності.

Особливо тішить, що цей клас щиро цікавиться народними традиціями й уже не вперше бере участь у народознавчих заходах. Їхня допитливість, повага до звичаїв і бажання пізнавати своє коріння надихають і дорослих.

Щиро дякуємо Марині Володимирівні та батькам за те, що підтримують нас у бажанні виховати у дітей любов та повагу до України, народних звичаїв та традицій, рідної мови.

День кота та День спонтанного прояву доброти.

 17 лютого — особливий день, у якому так природно поєдналися дві ніжні події: День кота та День спонтанного прояву доброти.

Коти вчать нас найпростішому й найважливішому — теплу. Вони тихо вмощуються поряд, муркочуть і ніби нагадують: інколи для щастя достатньо лагідного дотику, уважного погляду й трішки турботи.

А доброта? Вона теж схожа на котика — приходить тихо, але зігріває надовго. Усміхнутися незнайомцю, підтримати словом, поділитися книжкою, обійняти того, хто цього потребує… Маленькі спонтанні вчинки творять великі дива.

Нехай сьогодні у світі буде більше муркотіння — і справжнього, і людського. Нехай наші серця відкриваються для тепла, а добрі справи народжуються просто так — від душі.

Бо інколи, щоб зробити світ світлішим, достатньо бути трохи «котиками» одне для одного. Наші читачі вчаться бути добрими та турботливими.

Напевно саме тому книги з виставок «Муркотіння сторінок» та "Від серця до серця" зацікавили наших читачів. І це ще раз довело, що книга з книжкової виставки швидше знаходить свого читача. 

Адже книжкова виставка — це ключова форма бібліотечної роботи, що популяризує читання, розкриває фонди та оперативно інформує про нові надходження чи знаменні дати. Вона привертає увагу читачів через візуальне оформлення (80% інформації сприймається зорово), створює позитивний імідж бібліотеки та полегшує пошук літератури.

Приємного читання!

 

День єднання

16 лютого Україна відзначає День єднання — день, що народився у непростий для держави час і став символом нашої згуртованості та віри в майбутнє.

Це свято було започатковане у 2022 році Указом Президента України. Тоді, на тлі тривожних новин і попереджень про можливий початок повномасштабного вторгнення, українці показали всьому світові: нас неможливо залякати чи роз’єднати.

Сьогодні ми говорили з дітьми про те, що означає бути разом, підтримувати одне одного та любити свою Батьківщину. Маленькі серця відчули, що єдність — це дружба, доброта, взаємодопомога і віра в мирне майбутнє.

Ми разом творили, спілкувалися, ділилися теплими словами та гарним настроєм. Учні 1-А та 1-Б класів довели, що  навіть маленькі долоньки можуть творити великі справи, коли вони разом.

Наші читачі з 3-В та 10-Б класів познайомилися з матеріалами книжково-ілюстративної виставки «Від Сходу до Заходу- шлях до нашої єдності», переглянули тематичні відео і ще раз переконалися,що хоч ми всі різні,але ми всі єдині і тільки в єдності — наша сила.

 Нехай у наших серцях завжди живе єдність, добро і любов. 

 

День святого Валентина та Міжнародний день дарування книг

В цей день в нашій бібліотеці панувала особлива атмосфера — тепла, щира, наповнена добром і любов’ю до книг. Ми поєднали два прекрасні свята — Міжнародний день дарування книг і День святого Валентина — і це було справжнє свято серця.

Бо що таке книга, як не подарунок? Подарунок думки, почуття, підтримки. Книга, подарована з любов’ю, стає більше, ніж просто сторінками — вона стає пам’яттю, емоцією, частинкою душі того, хто дарує.

У кожній подарованій книзі трішечки світла, турботи й віри в добро.

Любов до читання — це теж любов. До світу, до людей, до себе. І так хочеться, щоб вона жила в наших серцях щодня, не лише у святкові дати.

День святого Валентина — це не лише про закохані серця. Це про любов у найширшому значенні: до батьків, друзів, рідної школи, книги, до світу і життя.

Саме про це нагадали учні 7-Г класу у своїй щирій міні-виставі, яку показали своїм однокласникам та учням 4-Б класу.

Через прості слова, теплі діалоги й щирі усмішки вони показали: любов — це підтримка, турбота, вдячність і добре слово, сказане вчасно.

Після виступу семикласники обмінялися «валентинками» та тепло поспілкувалися за чашечкою чаю.

Бо справжня любов живе не лише 14 лютого — вона живе в наших вчинках щодня.

Даруймо книги. Даруймо тепло. Даруймо любов.