«МІЙ ЩОДЕННИЙ ВИБІР — МИР»

Для першокласників мир — це не просто слово з підручника. Це мама й тато поруч, рідний дім, друзі, школа, сміх і безтурботне дитинство…

Діти, більша частина життя яких проходить у час війни, дуже по-дитячому і водночас по-дорослому мріють про мир. І вже знають: мир починається не десь далеко. Він починається з кожного з нас. Мир всередині нас – це наша сила, а взаємоповага й добро – це наша зброя.

З нашого щоденного вибору — як думати, як говорити, як ставитися одне до одного, як допомагати й підтримувати.

Під час виховного заходу, проведеного спільно з класним керівником 1-Б класу Єклемою Н.Л., ми говорили про добро, дружбу, взаємоповагу та про те, що кожна добра справа — це маленький крок до великого миру.

Нехай дитячі мрії здійсняться.
Нехай над Україною буде тихе, мирне небо.
І нехай наші діти якнайшвидше отримають те, що кожна дитина у світі має мати від народження — право просто бути дитиною.

Мир — це наш щоденний вибір.
І починається він із нас.

 МИР ПОТРІБЕН УСІМ ДІТЯМ…

Саме такою була тема години спілкування, що відбулася в бібліотеці для учнів 8-Г класу (класний керівник Литовченко М.В.) в День миру.

Є слова, які сьогодні звучать особливо. Мир. Дім. Родина. Україна.

Під час години спілкування ми говорили про мир — про те, наскільки він потрібен кожній людині, кожній родині, кожній країні. Говорили про білого голуба — символ миру, надії та свободи.

А потім діти вирізали своїх голубів і написали на їхніх крилах найзаповітніші побажання…
Для України. Для рідних. Для тих, кого люблять.

І, мабуть, найщемкіше було в тому, що частину нашої розмови ми проводили в укритті. Під час повітряної тривоги.

Ми говорили про мир — сидячи в безпечному місці й чекаючи, коли можна буде повернутися до звичного життя.

А дитячі голуби тим часом тримали на своїх крилах найважливіше — мрії про Перемогу, мирне небо, рідний дім і найдорожчих людей поруч.

Нехай ці маленькі білі крила стануть великою молитвою за Україну.
За мир. За життя. За дитинство без тривог.
За день, коли слово «укриття» залишиться лише спогадом.

І нехай над Україною якнайшвидше буде мирне небо.

 Я — громадянин України. І Україна — це ми! 

Сьогодні до бібліотеки завітали давні друзі бібліотеки, учні 3-В класу разом зі своєю мудрою наставницею Іриною Володимирівною на особливий бібліотечний урок «Я — громадянин України».

Говорили про прості, але такі важливі речі: що означає бути громадянином своєї країни? Чи можна любити Україну не лише словами? І що кожен із нас може зробити, аби вона ставала кращою?

Разом склали портрет справжнього громадянина України — людини, яка любить свою Батьківщину, поважає її мову, традиції та людей, береже пам’ять і відповідально ставиться до майбутнього своєї країни.

А потім до роботи взявся уявний чарівний олівець. Кожна дитина намалювала одну річ, завдяки якій Україна стала б ще кращою. У дитячій уяві оживали мир, доброта, дружба, чиста природа, щасливі люди… Маленькі мрії, з яких і починаються великі зміни.

А на завершення уроку бібліотекар провела огляд книг про Україну — яскравих, пізнавальних, щирих історій про нашу землю, її людей, традиції та героїв. Діти із цікавістю гортали сторінки й кожен обрав собі книжку до душі. Бо любов до Батьківщини можна не лише відчути — її можна ще й прочитати. 

І, звісно ж, не могли оминути нашу особливу скриньку «Візьми з собою одну думку».
Кожен зазирнув усередину, щоб забрати із собою маленьку мудрість від книги — можливо, саме ту думку, яка сьогодні була потрібна.

А завершили нашу зустріч щирою обіцянкою:

 любити Україну;
 поважати її мову та звичаї;
 берегти те, що робить нас українцями;
 пам’ятати, що майбутнє нашої країни залежить і від кожного з нас.

Щиро дякуємо класному керівнику Ірина Федоренко за щоденну турботу про своїх дітей і за те, що з любов’ю прищеплює їм любов до книги, читання та бібліотеки. Саме з таких маленьких щоденних кроків виростає велика любов — до знань, до людей і до рідної України.

Бо Україна — це не лише територія на карті. Україна — це ми. Наші слова. Наші вчинки. Наші мрії. Наше майбутнє.

Я — громадянин України.
Я люблю. Я пам’ятаю. Я читаю. Я творю.
І з мене починається моє майбутнє!

 ОЛІМПІЙСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ: КОЛИ СПОРТ НАВЧАЄ МРІЯТИ, ПЕРЕМАГАТИ Й БУТИ СИЛЬНИМИ! 

Сьогодні у 2-Б класі відбувся особливий спільний урок вчителя фізичного виховання та бібліотекаря — урок, де зустрілися спорт, історія, книга і справжня сила духу.

Діти здійснили маленьку подорож у велику історію Олімпійських ігор: дізналися, звідки вони беруть початок, познайомилися із символами Олімпіади та відкрили для себе, наскільки різноманітним і захопливим може бути світ спорту.

Вчитель фізичного виховання Литовченко М.В. розповіла другокласникам про різні види спорту, видатних олімпійських чемпіонів та їхні перемоги. А ще — про українських спортсменів, які сьогодні замість спортивної форми одягнули військову й захищають нашу Батьківщину на полі бою. Їхні історії особливо вразили дітей.

А бібліотекар запросила маленьких читачів до світу книг, познайомивши їх із матеріалами книжкової виставки «Спорт — шлях до миру». Бо книга теж уміє надихати на перемоги — над собою, своїми страхами, сумнівами та труднощами.

Цей урок був не лише про спорт. Він був про мрію, наполегливість, мужність, команду і любов до України.

І, можливо, серед цих допитливих другокласників уже росте майбутній чемпіон. А можливо — майбутній тренер, лікар, волонтер чи захисник України.

Головне — щоб вони зростали сильними, добрими й вірили: великі перемоги починаються з маленького кроку.

Дякуємо нашим Захисникам і Захисницям за можливість дітям навчатися, мріяти та відкривати світ!

Спорт — шлях до миру.
Сила духу — шлях до перемоги!