четвер, 1 жовтня 2026 р.

 УВАГА! У НАС СТАРТУЄ КНИЖКОВИЙ ЖОВТЕНЬ!

У шкільній бібліотеці відкриваємо Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек! 💙💛
Цьогоріч його тема особливо близька кожному з нас:
«Сучасна українська дитяча література: безпечний провідник у стабільний світ» 📖🌿
Бо книга — це не лише сторінки й герої. Це місце, де можна зупинитися, перепочити, відчути підтримку, помріяти, усміхнутися і знайти відповіді на важливі запитання.
А тому протягом місяця на наших читачів чекають:
🎲 цікаві ігрові зустрічі з книгою;
💬 обмін читацькими враженнями та BookTalk;
🎭 театралізовані дійства;
🔎 книжкові квести й читацькі відкриття;
🗣️ круглі столи та розмови про книги;
⏰ інформаційні перерви;
🌿 хвилини тиші з книгою;
✨ творчі завдання, несподівані зустрічі та багато-багато інших цікавинок!
Тож відкриваймо книгу — і відкриваймо світ, у якому є місце добру, підтримці, мріям та надії. 💙💛
📚 Запрошуємо до бібліотеки!
Наш книжковий жовтень уже розпочинається!







вівторок, 29 вересня 2026 р.

  «Осіння, пам’ятна, в жалобі чорна ніч… У Бабинім Яру палають сотні свіч»



Спільно з педагогом-організатором Смульською А.С. провели годину пам’яті з учнями 6-В класу (класний керівник Бондарюк Л.А.), присвячену трагічним подіям у Бабиному Яру.
Це була не просто розмова про далекі сторінки історії. Разом із дітьми ми намагалися відчути й осмислити минуле та побачити його страшні перегуки із сьогоденням. Говорили про те, як війна змінює людські долі, як легко людське життя може стати жертвою ненависті, і наскільки важливо в найтемніші часи залишатися людиною.
Перегляд книг із книжкової виставки «Бабин Яр — пам’ять, що болить» допоміг дітям доторкнутися до історії через документи, свідчення та людські долі.
А потім було найцінніше — слово самих дітей. Шестикласники ділилися своїми враженнями, думками, почуттями. Те, що вони почули й побачили, кожен пропустив крізь себе.
Свої роздуми діти залишили у нашій особливій скриньці «Залиш тут свою думку». І, можливо, саме ці дитячі слова — прості, щирі, іноді зовсім короткі — говорять про пережите набагато більше, ніж довгі промови.
Бабин Яр болить і сьогодні. Болить пам’яттю. Болить правдою. Болить нагадуванням про те, до чого призводять ненависть, байдужість і мовчання.
І дуже хочеться, щоб наші діти, знаючи страшні уроки минулого, цінували життя, берегли людяність, співчували й ніколи не дозволяли історії повторитися.
💙 Нехай пам’ять не згасає.
💛 Нехай дитячі думки стають світлом.
🕯️ Пам’ятаємо, щоб берегти майбутнє.



 Бабин Яр: розстріляні долі



Є події, про які не можна мовчати. Є імена, які не маємо права забути. Є сторінки історії, до яких потрібно повертатися знову і знову…
У шкільній бібліотеці відбулася година пам’яті «Бабин Яр: розстріляні долі».
Учні 8-Г класу (класний керівник Литовченко М.В.) підготували змістовні й щирі повідомлення про трагічні події в Бабиному Яру та запросили на цю важливу зустріч учнів 4-Б класу (класний керівник Шмондюк С.В.).
Разом говорили про людські життя, які були безжально обірвані, про біль, мужність і про тих, хто, ризикуючи власним життям, рятував інших.
Перегляд освітнього відео «Пам‘яті жертв Бабиного Яру» допоміг дітям ще глибше відчути й осмислити трагічні сторінки нашої історії.
Особливим моментом зустрічі стала презентація бібліотекарем книги Іллі Левітаса «Праведники Бабиного Яру» — книги про людей, які навіть у найстрашніші часи залишилися людьми й обрали шлях добра.
Пам’ять — це не лише згадувати. Це знати. Осмислювати. Передавати правду наступним поколінням.
А найбільше хочеться, щоб наші діти зростали з розумінням цінності людського життя, поваги до минулого й віри в добро. Щоб вони знали історію не лише з підручників, а й серцем відчували: за кожною датою — чиєсь життя, чиїсь мрії, чиясь родина.
Нехай пам’ять живе в дитячих серцях. Нехай наступні покоління обирають не ненависть, а людяність, не мовчання, а правду, не війну, а мир.
Пам’ятаємо. Навчаємо. Передаємо пам’ять далі.




пʼятниця, 25 вересня 2026 р.

 «Планета просить турботи» —

екологічна година у 2-Г класі



Напередодні Всесвітнього дня здоровʼя довкілля в бібліотеці говорили про те, що наша планета — не просто місце, де ми живемо. Це наш спільний дім. І яким він буде завтра, багато в чому залежить від кожного з нас. 🌱
Разом із маленькими читачами обговорили екологічну ситуацію, з’ясували, які пр

облеми сьогодні найбільше турбують нашу Землю, та шукали прості й реальні шляхи їх вирішення.
📺 Переглянули пізнавальне відео, зазирнули на сторінки книг із книжкової виставки, ділилися власними думками й навіть розповідали про сімейні традиції, які допомагають берегти довкілля. Виявилося, що таких маленьких корисних справ у наших родинах чимало!
🌿 А щоб добрі ідеї не залишилися лише словами, кожна дитина отримала пам’ятку «Збережемо довкілля разом» — маленьку підказку про великі справи.
І, звичайно, яка ж бібліотечна зустріч без книжки? 📚✨
На завершення наші маленькі читачі вирушили до книжкових полиць і кожен обрав собі книжечку до душі.
Бо турбота про планету починається з простого: помітити, подумати, зробити. 💚🌎
А ще — прочитати книжку, яка допоможе побачити світ трішки по-іншому. 📖







вівторок, 22 вересня 2026 р.

  «МІЙ ЩОДЕННИЙ ВИБІР — МИР»



Для першокласників мир — це не просто слово з підручника. Це мама й тато поруч, рідний дім, друзі, школа, сміх і безтурботне дитинство… 💙💛
Діти, більша частина життя яких проходить у час війни, дуже по-дитячому і водночас по-дорослому мріють про мир. І вже знають: мир починається не десь далеко. Він починається з кожного з нас. Мир всередині нас – це наша сила, а взаємоповага й добро – це наша зброя.
З нашого щоденного вибору — як думати, як говорити, як ставитися одне до одного, як допомагати й підтримувати.
Під час виховного заходу, проведеного спільно з класним керівником 1-Б класу Єклемою Н.Л., ми говорили про добро, дружбу, взаємоповагу та про те, що кожна добра справа — це маленький крок до великого миру. 🌍🕊️
Нехай дитячі мрії здійсняться.
Нехай над Україною буде тихе, мирне небо.
І нехай наші діти якнайшвидше отримають те, що кожна дитина у світі має мати від народження — право просто бути дитиною. 💙💛
Мир — це наш щоденний вибір.
І починається він із нас.




  КОЛИ ВСЕРЕДИНІ НЕСПОКІЙНО: КНИГА ЯК МАЛЕНЬКА ОПОРА Іноді найбільша підтримка — це можливість хоча б ненадовго зупинитися, видихнути й відч...