Я — громадянин України. І Україна — це ми!
Говорили про прості, але такі важливі речі: що означає бути громадянином своєї країни? Чи можна любити Україну не лише словами? І що кожен із нас може зробити, аби вона ставала кращою?
Разом склали портрет справжнього громадянина України — людини, яка любить свою Батьківщину, поважає її мову, традиції та людей, береже пам’ять і відповідально ставиться до майбутнього своєї країни.
А потім до роботи взявся уявний чарівний олівець. Кожна дитина намалювала одну річ, завдяки якій Україна стала б ще кращою. У дитячій уяві оживали мир, доброта, дружба, чиста природа, щасливі люди… Маленькі мрії, з яких і починаються великі зміни.
А на завершення уроку бібліотекар провела огляд книг про Україну — яскравих, пізнавальних, щирих історій про нашу землю, її людей, традиції та героїв. Діти із цікавістю гортали сторінки й кожен обрав собі книжку до душі. Бо любов до Батьківщини можна не лише відчути — її можна ще й прочитати. 

І, звісно ж, не могли оминути нашу особливу скриньку «Візьми з собою одну думку».
Кожен зазирнув усередину, щоб забрати із собою маленьку мудрість від книги — можливо, саме ту думку, яка сьогодні була потрібна.
Кожен зазирнув усередину, щоб забрати із собою маленьку мудрість від книги — можливо, саме ту думку, яка сьогодні була потрібна.
А завершили нашу зустріч щирою обіцянкою:
Щиро дякуємо класному керівнику Ірина Федоренко за щоденну турботу про своїх дітей і за те, що з любов’ю прищеплює їм любов до книги, читання та бібліотеки. Саме з таких маленьких щоденних кроків виростає велика любов — до знань, до людей і до рідної України.
Бо Україна — це не лише територія на карті. Україна — це ми. Наші слова. Наші вчинки. Наші мрії. Наше майбутнє.